Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ (ВУЦВК) - найвищий законодавчий, розпорядчий, виконавчий і контролюючий орган державної влади УРСР в період між Всеукраїнськими з'їздами Рад, який діяв упродовж 1917-1938 років. Уперше був обраний на І Всеукраїнському з'їзді Рад (Харків) у грудні 1917 р. як Центральний Виконавчий Комітет Рад України. У 1919 р. називався Всеукраїнським ЦВК Рад. З травня 1920 до 1935 року мав назву ВУЦВК, а в період з 1935 до 1938 року - ЦВК УРСР. Відповідно до Конституції 1919 р. обирався Всеукраїнськими з'їздами Рад і був відповідальним перед ними. Кількість членів і кандидатів в члени ВУЦВК кожного скликання визначалася Всеукраїнськими з'їздами Рад. ВУЦВК видавав декрети, постанови, розпорядження, формував уряд республіки, встановлював її кордони, здійснював загальне керівництво державним, господарським і культурним будівництвом. Протягом 1919-1935 років ВУЦВК очолював Г. Петровський.