Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

УКРАЇНІЗАЦІЯ - процес відродження соціально-політичного, економічного, духовного життя України на принципах національної ідеї; форма коренізаціі як напряму національної політики більшовицької партії з середини 20-х до початку 30-х років ХХ ст. Здійснювалася шляхом підготовки, виховання й висування кадрів корінної національності у партійний апарат і державні органи та формування національної культури. Сприяла запровадженню навчання, діяльності культурних закладів, виданню книг, газет і журналів мовами корінних національностей. Внаслідок директивно-розпорядчого підходу українізація охопила насамперед управлінську сферу (кадрову політику і діловодство), однак обмежувалась як у масовій культурно-освітній діяльності, так і в духовній сфері в цілому. Ця сфера стала фокусом гострих суперечностей, що викликало національну опозицію та націонал-ухильництво. Лідерами цих процесів були: М. Хвильовий - у літературній творчості; О. Шумський - у освітній; М. Волобуєв - в економічній політиці.