Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

СОБОРНА УКРАЇНА - ідея і практичне об'єднання в одне державне утворення всіх етнічно-історичних українських земель. Постала водночас із християнством і час від часу набувала актуальності в релігійній чи світській формі, особливо в періоди феодальної роздробленості, чужоземного панування, церковного розколу. В різних тлумаченнях поставала в часи Хмельниччини, ліквідації Козацької держави, в концепціях «Руської трійці» та Кирило-Мефодіївського товариства. Вагомий внесок у розвиток ідеї соборності зробили М. Драгоманов, В. Антонович, М. Грушевський, В. Винниченко, В. Липинський, діячі українських політичних партій початку XX ст., а також ОУН.

Новий етап боротьби за об'єднану Україну пов'язаний з національно-демократичною революцією 1917-1920 рр. та міжнародними подіями. 22 січня 1919 р. відповідним універсалом проголошено Акт об’єднання Наддніпрянської України (УНР)і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) (Галичини, Буковини та Угорської Русі) в єдину незалежну Українську Народну Республіку. Назва ЗУНР була замінена на «Західна область Української Народної Республіки». Окупація Польщею в липні 1919 р. її території та внутрішні суперечності унеможливили утворення єдиної держави. Уряд ЗУНР перебував у вигнанні і припинив своє існування 15 березня 1928 р.

Ідея соборності України деформувалась антиукраїнською політикою російського царизму, а потім - радянського тоталітаризму. Зі здобуттям незалежності ідея соборності України виступає як альтернатива регіональному сепаратизмові.