Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

СКІФИ - давні племена в Північному Причорномор'ї (VII ст. до н.е. - III ст. н.е.), які, за Геродотом, поділялись на царських скіфів, кочовиків, хліборобів, орачів, вели господарство (землеробство, тваринництво, обробку металів), займалися торгівлею з античними містами-державами. У ході свого переселення вони намагалися завоювати більш багаті і родючі землі. Цим пояснюється їхнє потужне вторгнення на північний захід, у країни Передньої Азії.

Античні письменники і вчені, особливо Геродот, приводять три легенди про появу скіфів. За першою легендою, вони прийшли з Азії і витіснили кіммерійців, а за двома іншими - скіфи жили в Причорномор'ї споконвічно, мали складну поліетнічну сполуку. Насправді скіфи - народ іраномовний. У І тис. до н.е. вони були настільки близькі до слов'ян, що давньогрецькі історики і географи не розрізняли їх. Дані антропології теж свідчать про значну схожість цих племен. Мови їх були дуже близькими. До того ж розселились скіфи в Середньому Подніпров'ї, зокрема на території нинішньої Черкащини. Ось чому сучасні українські вчені висловлюють думки відносно того, що скіфи (самі себе вони називали скитами, екологами або парапетами, скіфами їх називали елліни) були другим коренем наших пращурів (принаймні, скіфи-хлібороби).

IV ст. до н.е. скіфи створили Скіфську державу - одне з перших державних утворень на території сучасної України, після розгрому якого готами скіфи розчинились серед інших племен, а їх територію зайняли сармати. Від Скіфії залишились численні пам'ятки (кургани, городища). Вони творці оригінального мистецтва, зокрема, звіриного стилю.