Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

РУСЬКА ЗЕМЛЯ - 1) згідно з літописом, першопочаткова назва (вперше зафіксована у 852 р.) державного утворення східних слов'ян в Середньому Подніпров'ї, яке вібрало в себе ряд середньодніпровських право - і лівобережних утворень (полян, деревлян, сіверян, радимичів, в'ятичів і хорватів) і стало ядром Київського князівства; у 862 р. Київське і Новгородське князівства об'єдналися в єдину державу - Київську Русь; 2) одна з назв (поряд із Руссю) у пам'ятках давньоруської писемності XI- XIII ст. Давньоруської держави - території, яку залюднював її народ, і окремих земель цієї території. Історики та археологи умовно називають Руською землею об'єднання східних слов'ян у Середній Наддніпрянщині, що склалося у VI-VII ст. (Б. Рибаков) або VIII-X ст. (А. Насонов, В. Мавродін). Літописи та інші пам'ятки давньоруської літератури вживають поняття «Руська земля» в усіх значеннях: вузькому та широкому. У вузькому - це південна Руська земля, що охоплювала Київську, Чернігівську та Переяславську землі; у широкому розумінні термін застосовувався до всієї етнічної й державної території східних слов'ян - від Чорного моря до Білого й від Карпатських гір до Волги. Впродовж усього давньоруського періоду обидва поняття існували паралельно.