Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

ПАВЛИК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ (1853 - 1915 рр.) - громадський і культурно-освітній діяч, літератор. Народився на Станіславівщині в селянській родині. Після закінчення гімназії у Львові (1874 р.) вступив до Львівського університету, де став членом «Академічного гуртка» і співробітником його друкованого органу «Друг». У 1878 р. разом з І. Франком розпочав видання місячника «Громадський друг», після закриття якого видавав збірники «Дзвін» та «Молот». У1879 р. у зв'язку з політичними переслідуваннями був змушений виїхати до Женеви, де прожив до 1882 р. Там разом з М. Драгомановим і С. Подолинським видавав журнал «Громада». Наприкінці 80-х років став одним із фундаторів Української радикальної партії і редактором її друкованих органів «Хлібороб» і «Народ» (1890¬1895 рр.). У 1895-1905 рр. - перший бібліотекар НТШ і редактор радикального «Громадського голосу». В 1914 р. - заступник голови Головної Української Ради. Творча спадщина Павлика складається з художніх творів, перекладів та наукових робіт: «Потреба етнографічно-статистичної роботи в Галичині» (1886 р.), «Про русько-українські народні читальні» (1887 р.), «Михайло Петрович Драгоманов, 1841-1894» (1896 р.), «Якуб Гаватович» (1900 р.) та ін (Бойко О. Історія України. - К., 2002. - С. 306).