Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ (1878 - 1952 рр.) - військовий діяч, генерал-полковник Армії УНР. Закінчив Омський кадетський корпус (1898 р.), Павлівське військове училище (1900 р.), Миколаївську академію Генштабу (1913 р.). Учасник російсько-японської війни (1904-1905 рр.), Першої світової війни. Один з активних провідників українізації в російській армії. Влітку 1917 р. - командир української бригади в Катеринославі, з грудня 1917 р. - інспектор Генерального секретаріату військових справ на Румунському фронті, генерал-майор. За часів гетьманату - командир 11-ї піхотної дивізії, отаман Катеринославського козацького коша. Підтримав антигетьманське повстання Директорії. З грудня 1918 р. до початку червня 1919 р. - командуючий УГА. З червня 1919 р. - військовий радник диктатора ЗУНР, з грудня 1919 р. - командир Запорозького корпусу і командуючий Армією УНР. З листопада 1920 р. перебував у таборі інтернованих вояків у Каліші, Тарнові. У 1924 р. переїхав до Праги, де у 1925 р. очолив Музей визвольних змагань України. У 1944-1948 рр. - військовий міністр уряду УНР в екзилі. Один із засновників Української Національної Ради (1948 р.). Похований у Парижі (Бойко О. Історія України. - К, 2002. - С. 348.).