Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

«НОРМАНСЬКА ТЕОРІЯ» - літописна розповідь про те, як «запрошення» новгородцями варязького конунга (князя) Рюрика княжити стало початком створення державності на Русі. Навколо цієї розповіді в «Повісті минулих літ» більше 200 років точиться дискусія між т. зв. норманістами і їхньою концепцією про скандинавське походження східнослов'янської держави Київська Русь (цю концепцію сформували в ХVІІІ ст. німецькі вчені, які працювали в Росії на запрошення Петра І), та антинорманістами (першим піддав критиці цю теорію М. Ломоносов), котрі доводять інше, місцеве її походження, заперечуючи активну роль варягів. Сучасна наука відкидає крайнощі обох підходів і ґрунтується на тому, що східні слов'яни мали протодержавні утворення ще до літописного закликання варягів, і водночас визнає певну державотворчу роль варягів (насамперед як бойових дружинників). Нормани-варяги на Русі швидко слов'янізувалися й розчинялися серед місцевого населення. Тому немає підстав стверджувати щодо скандинавської основи формування Київської держави: її формуванню сприяла відносно висока слов'янська культура як внутрішній чинник державотворення, що поєдналась із «зовнішніми» проявами цього історичного процесу. Наша національна самосвідомість від цього страждати не повніша, бо принизливого смислу в ньому немає. Коли інститут влади тільки формується, народові важко буває виділити з свого середовища главу держави. Князь із «своїх» завжди міг бути нащадком «звичайних» людей, а Рюрик і до приходу на Русь був конунгом. Що ж до влади, то без руських мужів, без їх участі жодне питання не вирішувалось. Князі-варяги самостійними правителями не були, домінуючою силою в державних справах залишались русичі, а не варяги.