Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

НАЦІОНАЛІЗМ - теорія і практика етнічних і соціально-політичних відносин у суспільстві, які ґрунтуються на власне національній основі вирішений проблем суспільного розвитку, а також позиція та ідеологія, які надають особливого значення приналежності до нації та ставлять національні інтереси понад інтереси інших суспільних груп; у вужчому значенні - тільки та позиція й ідеологія, в яких позитивна оцінка власної нації невідривно зв'язана з неприязню чи ворожістю до інших народів.

В ідеологічній сфері СРСР націоналізм трактувався як виключно негативне суспільно-політичне явище, спрямоване на підпорядкування одних націй іншими. Із здобуттям державної незалежності в Україні значно підвищилась політична активність сил, які вважають націоналізм виключно соціальним явищем, допускаючи, таким чином, його перебільшення. В цьому плані слід розрізняти націоналізм і національну самосвідомість (ці терміни були синонімічними протягом усього часу існування СРСР). Національна самосвідомість все ж виконує позитивні суспільні функції у взаємодії з соціально-економічними, політичними та іншими чинниками.

Ідеологом українського інтегрального націоналізму був Д. Донцов (1883¬1973 рр.) - публіцист і громадсько-політичний діяч. Його основний принцип у бородьбі за самостійну Україну - це вольовий принцип, волюнтаризм. Ця ідеологія склала підґрунтя діяльності ОУН, а нині УНА-УНСО, КУН, ОУН, ВО «Свобода».