Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

НАРОДНА РЕВОЛЮЦІЯ В УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст. - визвольна боротьба українського народу за свободу, піднята на рівень відродження держави. Умовно її можна поділити на три етапи. Перший етап (1648-1657 рр.) - Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького. В 1649 р. - на основі Зборовського мирного договору - було проголошено Гетьманат (українська козацька держава) України (територію Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств) у складі Речі Посполитої. Однак після поразки козаків під Берестечком (1651 р.) укладений Білоцерківський договір звів автономію української козацької держави нанівець. Підписаний у новій політичній обстановці на основі усних Переяславських домовленостей 1654 р. «Березневі статті» Б. Хмельницького визначали статус України як окремої держави, що знаходилася під протекторатом Московії. Українсько-московські відносини у цей час будувалися на загальноприйнятому середньовічному принципі сюзеренітету-васалітету.

Другий етап (1657 - січень 1667 рр.). Московія, як і обіцяла, почала війну проти Польщі у 1654 р. Війна закінчилась у 1656 р. Віленським перемир'ям між Польщею і Московією, яким московський цар порушив Переяславські домовленості і зрадив Україну. Б. Хмельницький розраховував разом з Московією відвоювати усі українські землі, але цього не сталося. Як наслідок - почалися суперечності між Б. Хмельницьким і Московією. Український гетьман вирішив розірвати з Москвою як з ненадійним, підступним сусідом. Хмельницький уклав угоду з Швецією і продовжував війну з Польщею. Московія в цей час воювала зі Швецією. 27 липня 1657 р. у Чигирині помер Б. Хмельницький - одразу ж загострилася внутріполітична обстановка в Україні. Смерть Хмельницького застала українців у нещасливий момент.

У цей час ішов процес запеклої внутрішньої боротьби за владу між різними угрупуваннями козацької старшини, втручання зовнішніх ворожих сил (Московія, Польща, Туреччина, Кримське ханство)в українські справи, руйнувалися основи української державності. Цими обставинами спричинилася громадянська війна; поглиблювалась політична криза, пов'язана з гетьманським

правлінням. Тим часом Росія і Польща за спиною України домовляються про її розподіл (Андрусівське перемир'я 1667 р).

На третьому етапі (1667 - 1676 рр.) гетьман Правобережжя П. Дорошенко продовжує боротьбу за возз'єднання Української держави і досягає цієї мети у червні 1668 р.: він був обраний гетьманом всієї України. Однак в гострій боротьбі між різними силами П. Дорошенко був змушений скласти гетьманські повноваження (1676 р.). Одночасно на Правобережжі ліквідуються українські державні інституції. Так завершується народна революція в Україні.

Хоч українському народові не вдалося домогтися створення незалежної Соборної держави, однак історичне значення революції полягало, по-перше, у збереженні на Лівобережній Україні держави гетьманату, по-друге, у створенні могутнього імпульсу для формування української нації, розвитку національної самосвідомості, боротьби за незалежність; по-третє, у закріпленні назви «Україна» за державою, а назви «українці» - за її етнічним населенням.