Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

КОСІОР СТАНІСЛАВ ВІКЕНТІЙОВИЧ (1889 - 1939 рр.) - державний та партійний діяч. Народився у м. Венгру в (нині Польща) в сім'ї робітника. В 1896 р. переїхав з батьками на Донбас, закінчив початкову школу. В 1907 р. приєднався до РСДРП. З березня 1917 р. до березня 1918 р. - на партійній роботі в Петрограді, член ВЦВК РРФСР. Активний учасник встановлення радянської влади в Україні. На І з'їзді КП(б)У - прихильник створення окремої від РКП(б) партії українських комуністів. У1918 р. виконував обов'язки народного секретаря фінансів у радянському уряді України. В 1919¬1920 рр. - член і секретар ЦК КП(б)У, потім - член президії УРНГ, з грудня 1920 р. - член колегії Наркомпроду. В 1921-1922 рр. - завідуючий оргвідділом ЦК КП(б)У, в 1922-1925 рр. - секретар Сиббюро ЦК РКП(б), у 1925-1928 рр. - секретар ЦК ВКП(б). У 1928-1938 рр. - член ЦК ВКП(б). Був генеральним (1928-1934), потім першим (1934-1938 рр.) секретарем ЦК Компартії України. Косіор брав участь у гоніннях на українських діячів науки і культури, займав угодовську позицію щодо хлібозаготівельної кампанії 1932 р., яка завершилася голодомором в Україні. У 1938 р. звільнений з усіх посад, звинувачений у створенні терористичного центру в Україні, розстріляний (Бойко О. Історія України. - К, 2002. - С. 361.)