Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА - центральна ланка аграрної політики більшовицької партії в 30-х роках по примусовому об'єднанню приватних господарств селян в господарства колективні. Цей політичний курс був офіційно проголошений листопадовим (1929 р.) Пленумом ЦК ВКП(б). Колективізація проводилась під загрозою розкуркулення. Куркулі ліквідувались як клас, селянство виводилось з ринкових відносин. Зникали товарно-грошові відносин.. Держава отримувала можливість безперешкодного вилучення продуктів із села.

Координуючим органом у виконанні партійно-урядових директив з питань колективізації на Україні була Всеукраїнська спілка сільськогосподарських колективів (Укрколгосп), утворена у вересні 1927 р., реорганізована у вересні 1930 р. в Укрколгоспцентр, з переходом його функцій у грудні 1932 р. до Наркомзему України. Основними методами колективізації сільського господарства були: введення продрозкладки при виконанні хлібозаготівель упродовж 1928-1932 рр., директивні методи управління колгоспним будівництвом, розкуркулення різних верств селянства, не згодних з усуспільненням власності, в тому числі одноосібників-середняків, що становили дві третини селянських господарств.

Унаслідок примусової колективізації близько 70% селянських господарств до 1932 р. було усуспільнено.