Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів
КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ МОНАСТИР (з 1598 р. - Лавра) - один із найдавніших релігійних центрів Київської Русі, заснований в середині XI ст. (близько 1051 р.) у с. Берестове біля Києва. Свою назву дістав від печер, де мешкали його перші поселенці. Засновниками монастиря вважаються ченці Антоній та Феодосій. Преподобний Феодосій Печерський був другим ігуменом у монастирі. В XI-XIII ст. - найбільший церковний осередок Київської держави, центр літописання і давньоукраїнського книгописання (наприклад, у ньому була написана Нестором знаменита «Повість минулих літ», твори житійної та повчальної літератур, Києво-Печерський патерик), заклад культури, шпиталь для убогих та калік. Зазнавав руйнувань. Нині частина території та будівель передані православній церкві (там знаходиться резиденція глави Української Православної Церкви № 3), решта - Державний історико-культурний заповідник, музеї. У його складі понад 80 споруд, 37 із яких є пам'ятками архітектури XI - поч. XX ст.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України