Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

ДОНЦОВ ДМИТРО ІВАНОВИЧ (1883 -1973 рр.) - політичний діяч, публіцист, ідеолог українського націоналізму. Походив з козацько-старшинського роду. Навчався в Царськосельському ліцеї, на юридичному факультеті Петербурзького університету, з якого виключений за участь в українській демонстрації 1905 р. У 1905 р. член РУП (згодом УСДРП). Через переслідування поліції (1908 р.) виїжджає за кордон. Під час Першої світової війни - перший голова Союзу Визволення України (1914 р.), з якого вийшов у 1915 р.У 1917 р. жив у Львові, де здобув ступінь доктора права. У березні 1918 р. виїхав до Києва, де очолював Українське телеграфне агентство, був членом української делегації на переговорах з РСФРР. Один із керівників Української хліборобсько-демократичної партії. В 1919-1921 рр. - у Швейцарії. 3 1922 р. мешкав у Львові, де був одним із засновників Української партії національної роботи і редактором її друкованого органу «Заграва» (1923-1924 рр.). У 1939 р. заарештований і ув'язнений в польському концтаборі. Після звільнення емігрував до Німеччини, а звідти до Бухареста, де редагував часопис «Батави» (1940-1941 рр.). Під час Другої світової війни мешкав у Берліні, Львові, Празі, в 1945 р. - у Парижі, в 1946 р. переїхав до Великої Британії. З 1947 р. в еміграції в Канаді, де викладав українську літературу в Монреальському університеті, співробітничав в українських виданнях. У своїх працях, найгрунтовнішими з яких є «Модерне москвофільство» (1913 р.), «Історія розвитку української державної ідеї» (1917 р.), «Підстави нашої політики» (1921 р.), «Націоналізм» (1926 р.), «Де шукати наших традицій» (1938 р.), «Московська отрута», «Росія чи Європа» (1955 р.), «Клич доби» (1968 р.), виклав доктринальні засади українського націоналізму (Бойко О. Історія України. - К, 2002. - С. 310.).