Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

ГОЛОДОМОР 1932 - 1933 рр. - трагедія українського народу, пов'язана з колективізацією сільського господарства і політикою продрозкладки. За часів радянської влади прокотилися країною три голодомори: 1921-1922 рр. 1932-1933 рр. і 1946-1947 рр. Планові завдання для молодих колгоспів на 1932 р. порівняно з попереднім роком були збільшені на 44%. Для їх виконання Сталін направив восени 1932 р. в Україну надзвичайну хлібозаготівельну комісію на чолі з головою РНК СРСР В. Молотовим. Комісія вилучила всі запаси зерна, в т. ч. посівного, але не домоглася виконання хлібозаготівельного плаву Тоді було вирішено провчити «боржників»: під час подвірних обшуків у селян вилучалося усе продовольство, заготовлене ними з присадибних ділянок. На початку 1933 р. ситуація стала критичною: позбавлені продовольства, селянські сім'ї почали масово вимирати від голоду.

Аналіз архівних документів і висновки експертів свідчать, що на Україні від голоду померло 4,5-5 млн. мешканців. Є і останні дані - від 5 до 10 млн. людей. А це значить, що Україна не дорахувалася від 10 до 25% населення втрачаючи його по 25 тис. чоловік на день, або 1000 чоловік на годину.

Отже, голодомор в Україні був штучним, спланованим сталінським керівництвом злочином проти українського народу. Безпосередня політична відповідальність за це лежить на Й. Сталіні, В. Молотові, С. Косіорі, П. Постишеві, М. Хатаєвичі, Л. Кагановичі та інших комуністичних ватажках СРСР.

26 листопада 2006 р. на пропозицію Президента України В. Ющенка Верховна Рада України визнала голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу.