Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

ГЕТЬМАН (в пер. з польок. - «начальник») 1) в Україні ХVІ - першої полов. ХVІІ ст. - керівник реєстрових козаків; з 1648 р. - голова України і командуючий козацьким військом; з 1657 р. - гетьмани Правобережної України (до 1704 р.) і гетьмани Лівобережної України; з 1708 р. гетьман, що призначався царським урядом; у 1722-1727 і 1734-1750 рр. гетьмани не призначалися, а у 1764 р. були скасовані; 2) у Польщі в ХV-ХVІ ст. командувач найманими військами, а в ХVІ-ХVIII ст. - усією армією; 3) командувач військовими формуваннями українських козаків у ХVІ- ХVIII ст., обсяг владних повноважень якого різко зріс у часи Визвольної війни в процесі утворення в Україні незалежної держави. У руках гетьмана Б. Хмельницького зосереджується вся повнота влади - військової, адміністративно-господарської, судової. Він видавав універсали, командував військом, очолював старшинську раду і здійснював посадові призначення, визначав напрямки зовнішньої політики держави. Усього в українській історії налічується близько ста осіб, які з більшим чи меншим правом іменувалися гетьманами.