МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ОСТАРБАЙТЕРИ — офіційна назва, вживана у фашистському третьому рейху стосовно робітників, вивезених зі східних окупованих територій. Рішення про масові депортації робочої сили з окупованих районів СРСР до Німеччини було прийнято нацистським керівництвом у листопаді 1941 у зв'язку з крахом бліцкригу на радянсько-німецькому фронті і перспективою затягування війни. Цей захід мав на меті, по-перше, вивільнити з економіки Німеччини мільйони чоловіків для служби в армії, по-друге, шляхом нелюдської експлуатації підірвати сили населення України в антифашистському опорі. Попервах окупанти спробували організувати добровільний виїзд до райху, але через малу чисельність добровольців удалися до примусу. Згідно з декретом Гітлера у березні 1942 було створене Імперське бюро для використання робочої сили на чолі з гауляйтером Заукелем. Удень і вночі у містах і селах за допомогою своїх місцевих прислужників та поліцаїв фашисти влаштовували облави. Щоб уникнути каторги, люди ховалися, вдавалися до самокалічення. Велику допомогу населенню надавали підпільники й партизани. І все ж терористичними методами фашистам удалося вивезти 2,4 млн. жителів України, переважно молоді. Після прибуття до Німеччини людей відправляли на спеціальні ринки робочої сили, де їх купували як рабів і надягали нагрудний знак "Ост". Надзвичайно важкі умови праці (14—16 год. на день), погане харчування, недостатня медична допомога спричиняли масову смертність остарбайтеров.

М.Коваль



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]