МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ОЛЕКСАНДР II (1818—1881) — російський самодержець (1855— 1881). Син Миколи І. Продовжив Східну (Кримську) війну і завершив її у 1856 Паризьким мирним договором, за яким Російська імперія втратила Південну Бессарабію та право мати на Чорному морі військові кораблі та укріплення. Запровадив ряд реформ — селянську (1861), карну (1863), земську та судову (1864), цензурну (1865), міського врядування (1870), військову (1874), освітні та ін. Стосовно України здійснював русифікаторську політику, проявами якої були Валуєвський циркуляр (1863), Емський указ (1876), інші заходи. У 1875 повністю ліквідував у своїй країні греко-католицьку церкву, навернувши у православ'я уніатів Холмщини. Сприяв масовому переселенню до Туреччини мусульман, зокрема кримських татар. Ліквідував Новоросійське (Дунайське) й Азовське козацькі війська, самоврядування маріупольських греків. Розформував військові поселення, послабив дискримінацію євреїв. Скасував статус порто-франко м. Одеси. Розв'язав російсько-турецьку війну (1877—1878), яка сприяла утвердженню незалежних Румунії, Сербії, Чорногорії, частковій автономії Болгарії в Османській імперії, подальшим визвольним змаганням південних слов'ян. Після війни до Російської держави повернулася Південна Бессарабія з одночасним переданням Румунії Добруджі. Убитий народовольцями.

П.Усенко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]