МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

МИЛОГРАДСЬКО-ПІДГІРЦІВСЬКА КУЛЬТУРА — великий масив прибалтійських або прибалто-слов'янських племен, які жили у VI—III ст. до н.е. у Білоруському Поліссі, Волині та Верхній Наддніпрянщині й були нащадками населення тшинецько-комарівської, білогрудівської та лебедівської культур. Помітний вплив на них справила скіфська культура. Існує думка, що це неври, про яких згадував Геродот. Племена милоградсько-підгірцівської культури жили у низинних та "болотяних" городищах, при похованні практикували інгумацію та кремацію, створюючи ґрунтові могильники і кургани. Частково були асимільовані праслов'янами, зокрема носіями зарубинецької культури.

С.Безсонова



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]