МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

МИКОЛА І (1796—1855) — російський імператор (1825—1855), третій син Павла І. Престол посів, як від того відмовився його брат — цесаревич Костянтин. Розгромив повстання декабристів. За його правління Росія була "міжнародним жандармом", її війська придушували визвольні рухи як в імперії (зокрема польське повстання 1830—1831, яке охопило частину українських земель), так і за її межами. Внаслідок російсько-іранської (1826—1828) та російсько-турецької (1828—1829) воєн приєднав до своєї держави Єреванське та Нахічеванське ханства, східне узбережжя Чорного моря і Дунайську дельту. Розгорнув експансію в Середню Азію. Заснував Дунайське (Новоросійське) та Азовське козацькі війська. Скасував чинність Литовського статуту та Магдебурзького права в Україні. Закрив польські університети, ліцей у Кременці. Натомість у 1834 було відкрито у Києві університет св. Володимира. Вжив антиукраїнських заходів, репресувавши (1847) членів Кирило-Мефодіївського братства. У 1839 навернув уніатів західних губерній до православ'я. Виселив духоборів з Таврійської губернії на Закавказзя. Запровадив новий статус євреїв у Російській імперії. Помер у Петербурзі під час невдало веденої ним Східної (Кримської) війни.

П.Усенко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]