МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

КРИМ (до XV ст. Тавріда, Тавріка, Тавріанія) — півострів на півдні України. В античні часи заселювався грецькими колоністами, залишками скіфських та готських племен. Унаслідок монголо-татарського завоювання (XIII ст.) — улус (провінція) Золотої Орди, з розпадом якої в 40-х роках XV ст. виникло Кримське ханство з центром у Бахчисараї. Південне узбережжя — місце розташування генуезьких колоній. Після його захоплення турками (XV ст.) Кримська держава Гіреїв переходить у васальну залежність від Османської Порти, Кримське ж ханство — лишається незалежним. У 1783 після загарбання Криму Росією Кримське ханство ліквідується, а півострів стає частиною Таврійської губернії. У роки Кримської війни 1853 — 1856 Крим — основний театр бойових дій. Після лютневої революції 1917 кримськими татарами робиться невдала спроба відновити національну державність. У роки Громадянської війни — об'єкт зазіхань з боку червоних та білих. Після перемоги перших утворюється Кримська АРСР як частина РСФРР у кордонах півострова (1921). 18 травня 1944 була здійснена депортація кримськотатарського населення. 30 червня 1945 Кримська АРСР перетворена на область у складі РРФСР. З 19 лютого 1954 Крим — у складі УРСР. 12 лютого 1991 Кримська АРСР відновлена в межах території Кримської області. З квітня 1992 проголошена Автономна Республіка Крим як невід'ємна частина України.

Л.Маркітан



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]