МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

КОСТОМАРОВ Микола Іванович (1817—1885) — громадсько-політичний діяч, історик, письменник і публіцист, археограф, фольклорист і етнограф. Народився в с. Юрасівці Острогозького повіту (нині Ольховатського р-ну Воронезької обл. Росії) в сім'ї нащадка козаків-переселенців і українки-кріпачки. Закінчив воронезьку гімназію (1833), Харківський університет (1836). У 1844 отримав ступінь магістра історичних наук, у 1844—1845 вчителював, у 1846—1847 — ад'юнкт-професор Київського університету. Один із засновників та ідейний провідник Кирило-Мефодіївського братства, автор його найголовніших програмних документів, зокрема "Книги буття українського народу". В 1847 був заарештований у справі братства, в 1847—1848 — в'язень Петропавлівської фортеці, в 1848 — 1855 — політичний засланець у Саратові. У 1859—1862 — екстраординарний професор Петербурзького університету. З 1862 до кінця життя займався науковою працею. Був прихильником народно-державницької концепції, пропагатором національного принципу державотворення. Наукова спадщина Костомарова складає 21 том історичних досліджень, найвідоміші з яких — монографії "Бунт Стеньки Разина", "Богдан Хмельницкий", "Последние годы Речи Посполитой".

Ю.Пінчук



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]