МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

КОМІТЕТИ НЕЗАМОЖНИХ СЕЛЯН (комнезами) — організації незаможних селян України в 1920 — 1933, утворені з ініціативи ЦК КП(б)У. Правом вступу до них користувалися біднота й середняки, що мали до трьох десятин землі і звільнялися від хлібної розкладки. Комітети незаможних селян відрізнялися від комбідів широкою соціальною базою, а також тим, що не були органами державної влади. Основне їхнє завдання полягало в тому, щоб сприяти Радам і волосним виконкомам у здійсненні земельної та продовольчої політики радянського уряду, у культосвітній роботі на селі, в організації допомоги Червоній армії, у боротьбі з селянськими виступами, в "ліквідації куркульства як класу", в масовій колективізації сільського господарства. З перемогою колгоспного ладу існування комітетів незаможних селян стало недоцільним. Постановою ВУЦВК від 8 березня 1933 вони були ліквідовані.

І.Хміль



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]