Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

КОЗАЦЬКЕ ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО сукупність норм поведінки, вироблена у процесі виникнення козацтва та перетворення його на велику суспільну групу (XVI—XVIII ст.). Застосовувалося в діяльності національних військово-адміністративних і судових установ, впливало на характер володіння землею, заняття ремеслами, промислами, торгівлею, купівлю-продаж майна, види покарань тощо. Особливого поширення набуло в побуті запорожців, а також козацьких общин на Лівобережжі, Правобережжі, Слобожанщині, пізніше у південних районах. Основна ідея козацького звичаєва права — соціальна рівність усіх членів суспільства. Для козаків ним передбачалися "вольності", які мали "предки и отци их". За умов монархічної форми правління козацьке звичаєве право на території України поступово звелося нанівець. Окремі його норми зафіксовані у "Правах, за якими судиться малоросійський народ", "Екстракті малоросійських прав" (1767) та інших збірках нормативних актів.

О.Гуржій



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]