МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

КИРИЛО ТУРІВСЬКИЙ (30 ті роки XII ст. — бл. 1182) — церковний діяч. Незважаючи на своє знатне походження, вступив до монастиря св. Бориса і Гліба, прийняв чернецтво, суворо дотримувався його вимог. Світогляд Кирила Турівського формувався під впливом ідей Климента Смолятича. Подібно до Феодосія Печерського великого значення надавав чернецтву, вважаючи, що лише через нього можна досягти спасіння у потойбічному світі. Очолював Турівську єпархію, до складу якої входили значна частина Полісся та північно-східні землі Волині. Був знаменитим проповідником, писав повчання, послання, в яких всіляко засуджував претензії духівництва на владу й славу. У своїй творчості широко використовував метод алегорії. У релігійно-філософських творах поряд із вірою ставив розум, розв'язуючи проблему їх співвідношення у традиціях тогочасної західноєвропейської філософії.

О.Шуба