Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО (спр. прізвище Квітка) Григорій Федорович (1778—1843) — письменник, культурний та громадський діяч, "батько української прози". Походив з козацько-старшинського роду. Здобув домашню освіту. Чотири роки провів у Курязькому монастирі і в подальшому визначався побожністю. Брав активну участь у культурному житті Харкова, був співвидавцем першого в Україні науково-літературного журналу "Украинский вестник" (1816—1817). Протягом 1817—1828 був повітовим предводителем дворянства, пізніше головою харківської палати кримінального суду. Славу Квітки-Основ'яненку принесла літературна діяльність. Писав українською та російською мовами. Запровадив у нову українську літературу жанри повісті, оповідання, комедії, виступив з пропагандою народної теми в літературі, утверджував ідею цінності особистості, створив галерею позитивних персонажів із народу. Українська проза письменника поділяється на дві основні групи: бурлескно-реалістичні твори (оповідання "Салдацький патрет", "Мертвецький Великдень", "Підбрехач" та ін., повість "Конотопська відьма") і сентиментально-реалістичні (повісті "Маруся", "Козир-дівка", "Сердешна Оксана" тощо). Автор соціально-побутових комедій "Сватання на Гончарівці" (1835), "Шельменко-денщик" (1838), роману "Пан Халявський" (1840), низки історично-художніх та етнографічних нарисів.

В.Любченко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]