МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ІЗЮМСЬКИЙ ПОЛК — виділився в 1685 із Харківського полку. До нього відійшли 25 міст і містечок та 54 села, зокрема Ізюм, Ольховатка, Дворіччя, Новий Перекоп, Балаклія, Андрієви Лози, Бишкін, Лиман, Савинці, Царевоборисів, Сеньків, Купецький, Кам'янка, Переніги, Махнач, Зміїв, Співаківка, Тор та ін. Управління Ізюмським полком здійснювали полковники: К.Донець-Захаржевський (1685—1691), Ф.Шидловський (1703—1706), М. Донець-Захаржевський (1707—1719), Л. Шидловський (1730—1751), І.Квітка (1743— 1751), М.Милорадович (1751—1761), Ф.Краснокутський (1762—1765). У 1765 реорганізований в регулярний гусарський полк російської армії. Територія полку ввійшла до складу Слобідсько-Української губернії.

В.Панашенко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]