Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО — система усталених, як правило, письмово не фіксованих і частково санкційованих верховною владою правил у певному суспільстві. В Україні існувало з найдавніших часів. Зі зміцненням державної влади Звичаєве право поступово оформлюється в писаних збірниках ("Руська правда", "Саксонське зерцало", "Литовський статут", "Права, по которым судится малороссийский народ" тощо). Показовими у цьому плані були неписані "права і звичаї" Війська Запорозького. Офіцшно не санкційовані державною владою, вони, проте, регулювали фактично все внутрішнє життя січовиків. Інколи Звичаєве право надавалася сила закону. Судді посилалися на його норми тоді, коли в чинних юридичних актах "чогось не доставало". В локальних формах Звичаєве право продовжує функціонувати й нині, але великого практичного значення не має.

О.Гуржій



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]