Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ЖИВА ЦЕРКВА (інші назви — Синодальна, Обновленська церква) — альтернативна щодо патріарха Тихона церковна структура, ініційована ДПУ у травні 1922. Фундаторами Ж.ц. були протоієрей О.Введенський, єпископи Антонін (Грановський) та Леонід (Скобєєв). В Україні Жива церква виникла 25 жовтня 1923 на соборі в Харкові на чолі з митрополитом Пименом, зв'язаним з ДПУ. На Всеукраїнському помісному соборі обновленців (травень 1925) проголошено автокефалію цієї церкви, затверджену згодом Всесоюзним собором обновленців. Дістала підтримку Вселенського патріарха Василія III і єрусалимського патріарха Даміана. На III соборі Живої церкви (травень 1928) було прийнято спеціальну постанову "Про липківщину", що засуджувала УАПЦ і ставила завдання її ліквідації. Після досягнення угоди в 1927 з тихонівським митрополитом Сергієм (Страгородським) інтерес влади до Живої церкви зник. Багато її єпископів і священиків зазнали репресій. У 1943 покаяння перед патріархом Сергієм приніс обновленський єпископ Ювеналій (Машковський), що завершило історію Живої церкви в Україні.

С.Білокінь



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]