МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ДОНЦОВ Дмитро Іванович (1883— 1973) — політичний діяч, публіцист, ідеолог українського націоналізму. Походив з козацько-старшинського роду. Навчався в Царськосельському ліцеї, на юридичному факультеті Петербурзького університету, з якого виключений за участь в українській демонстрації 1905. У 1905 член РУП (згодом УСДРП). Через переслідування поліції у 1908 виїжджає за кордон. Виступає в пресі на українську тематику. Під час Першої світової війни — перший голова Союзу Визволення України (1914), з якого вийшов у 1915. У 1917 жив у Львові, де здобув ступінь доктора права. В березні 1918 виїхав до Києва, де очолював Українське телеграфне агентство, був членом української делегації на переговорах з РСФРР. Один із керівників Української хліборобсько-демократичної партії. В 1919—1921 —у Швейцарії. З 1922 мешкав у Львові, де був одним із засновників Української партії національної роботи і редактором її друкованого органу "Заграва" (1923—1924). У 1939 заарештований і ув'язнений в польському концтаборі. Після звільнення емігрував до Німеччини, а звідти до Бухареста, де редагував часопис "Батави" (1940—1941). Під час Другої світової війни мешкав у Берліні, Львові, Празі, в 1945 — у Парижі, в 1946 переїхав до Великої Британії. З 1947 на еміграції в Канаді, де викладав українську літературу в Монреальському університеті, співробітничав в українських виданнях. У своїх працях, найгрунтовнішими з яких є "Модерне москвофільство" (1913), "Історія розвитку української державної ідеї" (1917), "Підстави нашої політики" (1921), "Націоналізм" (1926), "Де шукати наших традицій" (1938), "Московська отрута", "Росія чи Європа" (1955), "Клич доби" (1968), виклав доктринальні засади українського націоналізму. Упродовж своєї діяльності Донцов пройшов декілька етапів світоглядної революції (від соціалізму до його повної негації, від заперечення релігії до крайнощів клерикалізму). Обстоюючи ідею самостійності України, завжди зберігав виразну антиросійську позицію. Вироблені ним ідейні засади базувалися на вирішальній ролі особистості та ірраціональній волі нації в історичному процесі. Політична філософія Донцова великою мірою стала основою революційно-підпільної діяльності ОУН.

Т.Осташко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]