МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ДИСИДЕНТИ: 1. У середні віки відступники від католицизму, яких церква розглядала як єретиків і жорстоко переслідувала. 2. Учасники руху, спрямованого проти комуністичного тоталітарного режиму. В більших або менших масштабах, у прихованій формі виявляли себе протягом усієї історії СРСР. Після викриття культу особи Сталіна їхня діяльність стає активнішою і відвертішою. В Україні в 60-ті роки дисиденти акцентували увагу переважно на порятунку нації, її духовної культури та мови ("шестидесятники"). З другої половини 70-х років активізується рух за права людини. Правозахисна течія дисидентства була представлена Українською Гельсинською групою (УГГ), яка пізніше перетворилася на Українську Гельсинську спілку (УГС). Усього до складу УГС в період 1976—1988 входила 41 особа. Чималий шар антирежимної опозиції становили й борці за свободу совісті, зокрема представники православної та репресованих УГКЦ і різних протестантських церков (баптисти, єговісти, п'ятидесятники та ін.), а також підпільні групи та організації, серед яких — Українська робітничо-селянська спілка (УРСС), Український національний фронт (УНФ). В умовах комуністичного режиму дисиденти зазнавали жорстоких переслідувань (обмеження у виборі професії, ув'язнення, заслання, запроторення до психічних лікарень).

А.Кондрацький



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P] [C] [T] [У] [Ф] [X] [Ц] [Ч] [Ш] [Щ] [Ю] [Я] [Всі]



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.