Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ДИРЕКТОРІЯ — тимчасовий революційний орган, створений у ніч з 13 на 14 листопада 1918 на засіданні Українського Національного Союзу для керівництва повстанням проти гетьмана П.Скоропадського. Після перемоги — верховний державний орган УНР. Сформована у складі п'яти членів — представників різних політичних напрямів. Зокрема, від українських есдеків були В.Винниченко (голова Д.), С.Петлюра, А.Макаренко; від українських есерів — Ф.Швець; від соціалістів-самостійників — П.Андрієвський.

14 листопада гетьман оголосив про формування свого кабінету, який цілком складався з російських монархістів, і проголосив акт федерації, яким зобов'язався об'єднати Україну з майбутньою небільшовицькою російською державою. 15 листопада Директорія у своєму зверненні до українського народу закликала до повстання проти гетьмана, оголосивши його уряд недійсним. Аналогічну відозву видав і С.Петлюра, який став на чолі війська Директорії. Невдовзі сили повстанців зросли до 40 тис. На бік Директорії перейшли й дивізії восьми корпусів, що формувалися за наказом гетьмана. Повстання змусило гетьмана зректися влади, яка перейшла до Директорії.

Склад Директорії та місце її перебування мінялися залежно від воєнної обстановки (Проскурів, Рівне, Кам'янець-Подільський та ін.). 10 лютого 1919 подав у відставку В.Винниченко (його замінив С.Петлюра), а пізніше П.Андрієвський. У листопаді 1919 були виряджені за кордон А.Макаренко і Ф.Швець. Через те, що останні не повернулися в Україну, Д. припинила існування як колективний орган. Згідно з Законом про Тимчасове Верховне управління та порядок законодавства в УНР від 12 листопада 1920 С.Петлюра став одноосібним носієм верховної влади в державі.

О.Щусь



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]