Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ГУЛАК Микола Іванович (1821 — 1899) — суспільно-політичний діяч, педагог, учений. Предки Гулака — полковники і сотники українського козацького війська, батько — військовий чиновник, мав два невеликих маєтки у Полтавській та Херсонській губерніях. У 1844 Г. закінчив юридичний факультет Дерптського (нині Тартуського в Естонії) університету, отримав ступінь кандидата правознавства. Переїхав до Києва, де в 1845 у чині колезького секретаря обійняв посаду перекладача Археографічної комісії, підпорядкованої канцелярії генерал-губернатора. У лютому 1847 виїхав до Петербурга на службу в канцелярії Ради університету, але в березні був заарештований у справі Кирило-Мефодіївського товариства, головним керівником якого слідчі визнали Гулака, бо саме у нього знайшли програмні документи і прокламації. Як і Т.Шевченко, був із-поміж кирило-мефодіївців найрішучішим противником само-державно-кріпосницького ладу, обстоював право України на національну незалежність та пропагував ідею об'єднання слов'янських народів у міждержавну конфедеративну спілку. Засуджений до трирічного ув'язнення у Шліссельбурзькій фортеці з наступним засланням до Пермі під суворий нагляд поліції, який таємно продовжувався і після відбуття покарання, коли протягом 1859—1886 Г. учителював у середніх навчальних закладах Одеси, Керчі, Ставрополя, Кутаїсі, Тифліса. Водночас займався науковою діяльністю, перекладав грузинську, іранську, англійську художню класику. У творчій спадщині Гулака — опубліковані та рукописні праці з математики, юриспруденції, історії, філософії, фольклористики, географії та інших наук.

В. Сарбей



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]