Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ГРОМАДА — колектив із повною або частковою спільною власністю на засоби виробництва та узвичаєними формами самоуправління. Протягом VI—IX ст. на українських землях відбувався перехід від родової до територіальної громади. Основною формою останньої в період раннього середньовіччя виступала верв. У XIV—XVI ст. поширеною формою сільської громади в Україні була волость, яка впродовж XVI ст. еволюціонує у багатодвірне село.

Починаючи з XV ст. побутували також дольові сябринні громади як перехідна форма від напіврозділеного дворища — складової частини волосної громади — до багатодвірного села. В XVII—XVIII ст. вони існували, зокрема, на Лівобережжі та Слобожанщині. Іншими формами у цих регіонах були громади багатодвірних сіл та козацькі товариства, а в південних та центральних районах Лівобережжя — також волосні громади. З розвитком капіталістичних відносин громада та громадське землеволодіння поступово розкладалися і остаточно були підірвані столипінською аграрною реформою початку XX ст.

А.Гурбик



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]