МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПИСАР — член генеральної старшини в українському козацькому війську, один із вищих цивільних урядів в Українській державі другої половини XVII— XVIII ст. У віданні Генерального писаря була Генеральна військова канцелярія, в якій зберігалися найважливіші державні документи — дипломатичне й таємне листування, матеріали для розв'язання різних питань на старшинських радах тощо. В період гетьманства К.Розумовського Генеральному писарю було надано право підпису деяких документів загальновійськового значення, а також право вирішення судових справ.

О.Путро



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]