Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ГЕНЕРАЛЬНИЙ БУНЧУЖНИЙ — виборна особа, що займала одну з найвищих посад при гетьмані в Україні XVI—XVIII ст.; належав до генеральної старшини; вища категорія значного військового товариства. Головний обов'язок генерального бунчужного — берегти і захищати у походах та битвах гетьманський бунчук. У мирний час виконував дипломатичні та ревізійні доручення гетьмана. Привілей генерального бунчужного — бути безпосередньо при особі гетьмана у походах — "під гетьманським бунчуком".

М.Дмитрієнко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]