Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОР — у царській Росії начальник генерал-губернаторства. Призначався царем, здійснював на підвладній території всю повноту військової та цивільної влади. Звітував про свою діяльність безпосередньо цареві, хоча формально підлягав міністерству внутрішніх справ. На Лівобережній Україні після ліквідації гетьманства від 1764 до 1782 було створене Малоросійське генерал-губернаторство, очолюване П.Румянцевим. У різні періоди в Україні існували Харківське, Київське та інші генерал-губернаторства. Вони створювалися також на час запровадження воєнного стану, зокрема викликаного революційними подіями тощо. Так, від 1905 до 1908 існувало тимчасове Одеське генерал-губернаторство; на території Галичини та Буковини, захоплених російськими військами у 1914—1917, — тимчасове військове генерал-губернаторство Галичини.

О. Овсієнко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]