МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ВОТЧИНА — комплекс феодальної земельної власності (землі, будівлі, реманент) та пов'язаних з нею прав на феодальне залежних селян. У Київській Русі існували князівські, боярські, монастирські й церковні вотчини, в яких використовували працю смердів та холопів. Права вотчинників було закріплено в "Руській правді". У XVI—XVIII ст. в Польщі та Україні переважала вотчина, що отримала назву "фільварок". Більша частина землі тут була зайнята підприємницьким панським господарством, що оброблялося кріпаками.

Б.Кравченко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]