МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ (? — 1015) — великий князь київський у 978—1015. Позашлюбний син Святослава Ігоревича й рабині-ключниці його матері — княгині Ольги-Малуші. Ще малим хлопцем був посаджений батьком у намісники Новгорода Великого (970). Став переможцем у боротьбі за батькову спадщину, в 978 за допомогою варязької дружини вокняжився у Києві як єдиновладний правитель Русі. У роки князювання B.C. в загальних рисах завершилося формування Давньоруської держави. Він приєднав до Києва східнослов'янські племінні княжіння й союзи племен: хорватів і дулібів (981), в'ятичів (982), радимичів (984) та ін. Володимир Cвятославич був видатним політиком, адміністратором і реформатором. Спочатку він спробував реформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом країни, а в 990, переконавшись у віджилості старої віри, запровадив на Русі християнство. Близько 988 провів адміністративну реформу, позбавивши влади місцеву племінну знать і замінивши її своїми синами-посадниками. Реформував законодавство, запровадивши новий правовий кодекс — "Закон Земляний". Зміцнив південні рубежі, відкинув від них печенігів, дав одкоша агресивним ятвягам. У кінці життя проти Володимира Cвятославича повертали його пасерб Святополк, якого «ін кинув до в'язниці, і син Ярослав, що був намісником у Новгороді. Під час приготування до походу на Новгород Володимир Cвятославич раптово помер. У XIII ст. був канонізований Руською православною церквою.

М.Котляр



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]