МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ВОЛИНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО адміністративна одиниця, створена указом Катерини II від 5 липня 1795. До його складу входило 13 округів. Центр формально знаходився у м. Новгороді-Волинському, фактично у м. Житомирі. У межах намісництва було залишено чинність польського законодавства, зокрема Литовського статуту. Ліквідовувалися лише найбільш застарілі середньовічні правові норми, скасовувалася смертна кара. Більшість місцевих чиновників залишалася на державній службі. Вищі щаблі адміністративної влади зайняли російські чиновники. Волинське намісництво було ліквідовано у 1797, коли на Правобережжя остаточно поширився губерніальний поділ.

В. Смолій