Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ВІЛЬШАНСЬКА УГОДА 1617 — між старшим реєстрового козацтва Петром Сагайдачним і коронним гетьманом Речі Посполитої Станіславом Жолкевським, укладена 28 жовтня 1617 в урочищі Суха Вільшанка поблизу Таращі. За угодою козацький реєстр установлювався в 1000 чоловік, усі інші козаки мали повертатися під владу панів. Місцем перебування реєстрових визначалося Запорожжя. Головним завданням реєстрового війська було несення прикордонної служби, а також виконання поліційних функцій в Україні. Старший реєстру обирався на козацькій раді і затверджувався королем. Суворо заборонялися походи козаків на Крим і Туреччину, підтримання стосунків із представниками інших держав. Разом із тим прийнятим на державну службу гарантувалося право вільно господарювати без відбування феодальних повинностей, крім військової, мати власне адміністративне підпорядкування та судочинство. Складні політичні обставини в Речі Посполитій не дозволили реалізувати умови Вільшанської угоди.

В.Щербак



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]