Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ЯЗИЧНИЦТВО — система пер вісних дохристиянських релігійних вірувань, поглядів і обрядів. У східних слов'ян набуло форми обожнення сил природи, тварин та рослин, а також людиноподібних істот: русалок, берегинь, рожаниць тощо. Серед язичницьких богів Київської Русі наймогутнішими були Сварог, Даждьбог, Стрибог, Перун (останній виступав покровителем князівсько-дружинної верхівки). За Володимира Святославича в 980 у Києві було створено загальнодержавний язичницький пантеон. Верховним богом всієї країни визнано Перуна. Крім того, до пантеону увійшли Даждьбог, Хоре, Стрибог, Симаргл, Мокош. Із запровадженням християнства у 988—989 київський пантеон було знищено. Проте у народній гущі язичництво ще довго зберігало популярність, що привело до появи такого духовного феномена, як двовір'я. Поступово християнська церква зуміла витіснити Я. на периферію духовного життя, хоча його елементи й досі зберігаються у традиційній культурі.

В.Ричка



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]