Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

БУНЧУК: 1. Важливий атрибут гетьманської влади, військова регалія в козацькому війську. Походить із Туреччини. Мав вигляд палиці (довжина держака-ратища до 2,5 м), зверху якої кріпилась маковиця (кулька, схожа на маківку), від якої донизу звисали довгі пасма кінського волосся білого, чорного та рудого кольорів, а також дві китиці на плетених биндах. Уперше бунчук, як і корогву, офіційно надав запорожцям польський король Стефан Баторій у 1578. На Запорожжі бунчук виготовляли з білого волосся та червоних мотузок, примхливо плетених у вузли. Існували малі бунчуки (ратище до 2 м завдовжки), які вручались наказним гетьманам на час керування військовими операціями у походах.

2. Прикраса та шумовий інструмент (із дзвіночками-підвісками вгорі) у військових оркестрах, що допомагає відбивати чіткий крок строю.

М.Дмитрієнко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]