МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (УПЦ) — одна з най більших православних церков світу. Вважається апостольською, оскільки апостол Андрій Первозваний отримав Скіфію як місійну територію. Хрещення Русі датується 988. Відтоді Київська митрополія перебувала під юрисдикцією константинопольського патріарха. У XVI ст. частина вірних, духівництва та ієрархії виділилася в окрему церкву, що перейшла у 1596 під юрисдикцію Риму. В 1685 московські царі та патріарх за великі подарунки домоглися від царгородського патріарха Діонісія згоди на перенесення Київської митрополії до юрисдикції новоствореного Московського патріархату. В умовах державної залежності від Росії УПЦ зазнала сильної уніфікації. На початку 1917 із 27 єпископів України українцями були тільки троє. Церковний національно-визвольний рух початку XX ст. набрав форм УАПЦ, знищеної в роки терору. УПЦ відродилася під час німецької окупації, після чого була знову уніфікована. У період руху за державну незалежність у 1990—1991 оформлено Український патріархат. У червні 1992 внаслідок об'єднання двох церковних структур утворилась УПЦ — Київський патріархат. За півроку відтворено й УАПЦ. Існує також менша структура, належна до Московського патріархату, що користується назвою УПЦ.

С.Білокінь



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]