МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (УПСР) — політична організація, що відбивала інтереси українського селянства. Створена у квітні 1917 на базі гуртків і груп, які діяли від часів першої російської революції. Лідери: М.Грушевський, М.Ковалевський, Л.Ковалів, В.Залізняк, П.Христюк, О.Севрюк та ін. Друковані органи — "Народня воля", "Боротьба". Домагалася федеративного устрою Росії, республікансько-демократичної форми правління, соціалізації землі, брала активну участь у створенні УНР. У серпні 1919 ліва частина партії об'єдналася з лівою частиною УСДРП (незалежних), створивши Українську комуністичну партію (боротьбистів), яка в подальшому самоліквідувалася з одночасним індивідуальним вступом її членів до КП(б)У. Права частина УПСР у січні 1919 оформилася в УПСР (центральної течії). Наприкінці Громадянської війни припинила своє існування. За радянських часів колишні члени УПСР були піддані репресіям.

О.Бойко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]