Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ (УГА) — військове формування Західноукраїнської Народної Республіки. Створена у листопаді 1918 з метою витіснення польських інтервентів за межі української етнічної території та забезпечення державних кордонів. Першим кроком на шляху створення УГА була організація Державного Секретаріату військових справ ЗУ HP. 1 листопада створено штаб УГА, яким стала Українська генеральна Команда (з 8 листопада — Начальна Команда). Начальними комендантами УГА були: Д.Вітовський, полковники Коссак, Стефанів, генерали Омелянович-Павленко, Греков, Тарнавський, Микитка, в.о. — полковники Вітошинський та Порайко. На початку 1919 було створено 3 армійські корпуси по 4 бригади в кожному. Бригада складалася з 4 куренів: піхоти, артполку, сотень кінноти, саперів та інших підрозділів. У рядовому складі УГА були здебільшого досвідчені солдати австро-угорської армії; українських старшин бракувало, тому до УГА приймали офіцерів (австрійців та українців) колишньої царської армії. Чисельність УГА за приблизними даними на 18 листопада 1918 становила близько 50 тис. вояків при 40 гарматах; у січні 1919 — близько 70 тис. та 60 гармат; улітку 1919 УГА мала 100 тис. вояків, 160 гармат, 550 кулеметів, 20 літаків. Під тиском поляків 16 липня 1919 через Збруч на територію УНР перейшли 49 800 старшин і стрільців з 603 кулеметами і 187 гарматами. Після реорганізації УГА влилася в Армію УНР, залишившись, проте, майже самостійним формуванням.

Б.Андрусишин



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]