Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

СТАРШИНА КОЗАЦЬКА — адміністративне і військове керівництво козацького війська. Поділялася на полкову й сотенну. Полковник, який стояв на чолі полку, був водночас і військовим начальником свого полку як бойової одиниці, і головою адміністрації полку як адміністративно-територіальної частини України з її населенням. Біля полковника стояла полкова старшина, котра мала ті ж назви, що й генеральна, тільки її функції поширювалися на населення одного полку. Полкова старшина, насамперед полковник, була відповідальна за озброєння і спорядження, а також мобілізацію полкових козаків до походу і водночас за безпеку населення полку від татарських нападів. Полковий писар відав полковою канцелярією, обозний — арматою (артилерією) полку. Суддя здійснював судові функції над усім населенням полку. Осавули (їх було двоє) складали списки козаків полку, керували їхньою стройовою та бойовою підготовкою, контролювали спорядження і забезпечення. Двоє хорунжих вважались охоронцями полкових прапорів: головний хорунжий — великого полкового стягу (хоругви), молодший — малого прапору-знаку. Під час військових походів обозний, осавули та хорунжі очолювали окремі козацькі загони. Сотенна старшина була зменшеною копією полкової, повторюючи її склад та обов'язки, за винятком судді, функцію якого виконував сам сотник.

О.Апаноеич



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]