Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА (СЛОБОЖАНЩИНА) — регіон, що утворився на теренах Дикого поля між кордонами трьох держав — Росії, Речі Посполитої та Кримського ханства — протягом XVII—XVIII ст. Назва походить від найбільш поширених населених пунктів — слобід — і "вільного" становища населення — свобод. Займала територію сучасних Харківської, Сумської та суміжних з ними частин Воронезької, Донецької, Луганської та Курської областей. У середині XVII ст. тут було створено п'ять Слобідських полків — Сумський, Охтирський, Харківський, Ізюмський, Острозький. 18 січня 1765 указом Катерини II на території Слобідської України було створено Слобідсько-Українську губернію. Замість Слобідських полків були створені п'ять гусарських полків. У 1780 названа губернія була ліквідована і натомість створене Харківське намісництво. В 1796 губернія була відновлена і проіснувала до 1835. Цього року вона була перейменована на Харківську губернію (до 1925). На всіх етапах свого історичного розвитку Слобідської України залишалася невід'ємною частиною України.

В. Тимощук



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]