Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

БРЕЖНЄВ Леонід Ілліч (1906— 1982) — державний та партійний діяч. Народився на Катеринославщині в сім'ї службовця. До революції навчався в гімназії. В 1927 закінчив Курський землевпорядно-меліоративний технікум, у 1935 — Дніпродзержинський металургійний інститут. З 1935 — член ВКП(б). У 1938 стає завідувачем відділу, у лютому 1939 — секретарем Дніпропетровського обкому партії. У 1941—1945 на політичній роботі в діючій армії. По війні повертається до партійної роботи. У 1946 — перший секретар Запорізького, у 1947 — Дніпропетровського обкомів партії. З 1950 — перший секретар ЦК КП Молдавії. У 1952 став секретарем ЦК і кандидатом у члени Президії ЦК КПРС. Після смерті Й.Сталіна Брежнєва було виведено з Секретаріату та Президії ЦК КПРС. Протягом трьох років він був начальником Головного політуправління Радянської армії та секретарем ЦК КП Казахстану. За рекомендацією М.Хрущова після XX з'їзду КПРС знову став секретарем ЦК і членом Президії ЦК КПРС. У жовтні 1964 очолив змову проти Хрущова і став Генеральним секретарем ЦК КПРС, головою його Політбюро. Крім того, в наступному — голова Президії Верховної Ради, голова Ради Оборони і Головнокомандувач Збройними Силами СРСР. Період керівництва Брежнєва позначений застоєм в економіці й суспільному житті СРСР, активним придушенням інакомислення, національних рухів у радянських республіках, русифікацією неросійських народів.

О.Веселова



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]