Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

СКОВОРОДА Григорій Савич (1722—1794) — мислитель, письменник, поет. Народився в с. Чорнухи на Полтавщині. Походив із козацького роду. В 1734—1753 з перервами навчався в Києво-Могилянській академії. В 1741—1744 був співаком придворної капели в Петербурзі. В 1745 з місією генерала Вишневського виїхав до Угорщини в м. Токай, де перебував до 1750. У 1751 деякий час викладав поетику в Переяславській семінарії. В 1753 працював учителем сина багатого поміщика, а потім здійснив подорож до Москви. Майже рік провів у Троїце-Сергієвій лаврі, поповнюючи свої знання в ц бібліотеці. Після повернення в Україну знову посідає місце домашнього вчителя до 1758. В 1759—1768 викладав у Харківському колегіумі. В 1768 був запрошений читати курс етики у додаткових класах при колегіумі. Останні понад 25 років життя Сковорода мандрував по Слобожанщині. Із творчої спадщини митця широко відомі "Сад божественных песней" (1756), "Басни Харьковскія" (1774) та ін.

Своєю літературною творчістю, особливо ранньою, Сковорода створив передумови формування нової української літературної мови на народній основі. Відбиваючи прогресивні ідеали своєї доби, він є попередником зачинателя нової української літератури І.Котляревського. Сковорода виступав як виразник етико-гуманістичних засад людей праці. Його твори пройняті різким неприйняттям вад тогочасного суспільства, що позбавляло людину можливості утвердити себе у праці, в якій Сковорода бачив єдиний засіб досягнення щастя.

О.Колпакова



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]